Івана Купала, Купайла — традиційне східнослов'янське свято, яке відзначали вночі перед Івановим днем (24 червня за старим стилем). Зараз також його прив'язують до сонцевороту (21 червня, у високосний рік — 20 червня за часом UTC). У зв'язку із введенням григоріанського календаря з 01.03.1918 церковне свято Різдво Івана Предтечі припадає на 7 липня. Свято отримало свою назву від імені християнського святого Івана. Квінтесенцією свята є очищення з допомогою вогню і води, найдавніша форма магічних дій.
Одне із чотирьох головних свят сонячного календаря.Імовірно, свято було встановлено в часи, коли сонцестояння випадало на 24 червня. Святкували Купала здавна по всій Україні, щоправда з певними відмінностями по регіонах. За радянського панування частина притаманних святу регіональних звичаїв відмерла. Подібні звичаї існують в багатьох народів, особливо індоєвропейських: Ліго у латвійців, Літа (Litha) у кельтів, Вардавар у вірменів, Исиах у якутів, у чехів, німців, австрійців, сербів, болгар, поляків, англійців, білорусів а також росіян[3]. Найбільшого розмаху свято набуло в Іспанії, де 19–24 червня проводиться фестиваль «Вогнища Сан Хуана» та в Бразилії — «Феста Юніна» 13-29 червня.
Інші назви - Купайла
Місце - поворот сонця з літа на зиму
Тип- народний
Дата - ніч з 23 червня (6 липня) на 24 червня (7 липня)
Святкування - народні гуляння
Традиції - Палити вогнища й стрибати через них, водити хороводи, плести вінки, збирати трави, обливатися джерелицею, шукати «цвіт папороті».
Пов'язанй - з літнім сонцестоянням.
Місце - поворот сонця з літа на зиму
Тип- народний
Дата - ніч з 23 червня (6 липня) на 24 червня (7 липня)
Святкування - народні гуляння
Традиції - Палити вогнища й стрибати через них, водити хороводи, плести вінки, збирати трави, обливатися джерелицею, шукати «цвіт папороті».
Пов'язанй - з літнім сонцестоянням.
Існує повір'я про цвіт папороті, котрий нібито з'являється в купальську ніч. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої в році ночі під Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Страхітливі народні перекази про її витівки використав у своєму оповіданні «Вечір напередодні Івана Купала» видатний український та російський письменник Микола Гоголь. Той, хто має цвіт папороті, може розуміти мову будь-якого створіння, може бачити заховані в землю скарби. Володар заповітної квітки також міг у ніч напередодні Івана Купала бачити, як ходять лісом дерева й стиха розмовляють між собою.
За даними сучасних дослідників, повір'я про цвіт папороті могла породити цікава особливість папоротевої рослини "страусове перо звичайне" (Matteuccia struthiopteris); спороносні листки (спорофіли) цієї папороті виділяють особливу ефірну олію, що може випромінювати слабке світло
За даними сучасних дослідників, повір'я про цвіт папороті могла породити цікава особливість папоротевої рослини "страусове перо звичайне" (Matteuccia struthiopteris); спороносні листки (спорофіли) цієї папороті виділяють особливу ефірну олію, що може випромінювати слабке світло
Свято в мистецтві: існували легенди про те, що в ніч перед Івановим днем злітається на шабаш нечиста сила. Зокрема, на цю тему Мусоргський Модест Петрович у 1867 р. створив музичний твір «Іванова ніч на Лисій горі». А Римський-Корсаков на його основі балет "Ніч на Лисій горі". Інші відомі твори — "Торжество літнього сонцестояння".
Немає коментарів:
Дописати коментар