СХЕМИ АНАЛІЗУ ТА САМОАНАЛІЗУ УРОКІВ

    

Схема  самоаналізу уроку

1. Характеристика реальних навчальних можливостей учнів, врахування особливостей дітей при плануванні уроку.

2. Місце уроку в темі, розділі курсу, значення його, специфіка уроку, його тип.

3. Завдання уроку: навчальні, виховні, розвивальні, їх взаємозв’язок.

4. Обґрунтування раціональності обраної структури уроку для реалізації завдань уроку. Доцільність і раціональність опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення, домашнє завдання, розподіл часу на кожному з етапів уроку, логічний перехід між етапами уроку.

5. Акцентування уваги на основних поняттях, ідеях, положеннях, фактах на уроці, вибір головного.

6. Доцільність методів навчання на уроці.

7. Різноманітність форм роботи з учнями при поясненні нового матеріалу, здійснення диференційованого підходу до учнів.

8. Здійснення контролю засвоєння знань, умінь і навичок, ефективність дібраних форм і методів.

9. Працездатність школярів під час уроку.

10. Психологічна атмосфера на уроці, спілкування з учнями.

11. Раціональне використання часу на уроці.

12.Чи вдалося повністю реалізувати поставлені завдання? Якщо не вдалося, то які й чому?

Загально-дидактична схема аналізу уроку (за О.Я.Савченко)

     1. Готовність класу до уроку.

     2. Визначення теми й мети уроку, їх відповідність програмним вимогам.

     3. Загальна відповідність фактичного змісту уроку його меті.

     4. Організація навчальної діяльності школярів на уроці.

     5. Режим навчальної праці на уроці (розподіл часу, чергування різних видів діяльності як за змістом, так і за формою сприймання; засоби попередження втомлюваності учнів; концентрація уваги).

     6. Оцінка структури уроку та якісна характеристика його окремих етапів.

    7. Мотиваційний мікроклімат уроку (загальна атмосфера спілкування, якість мовлення вчителя, стимулювання дітей до праці, спостережливість, вміння підтримувати дитячу думку).

     8. Загальна оцінка результативності уроку.

Орієнтовна схема аналізу уроку

1. Загальні відомості про урок: дата, клас, предмет, обладнання.

2. Початок уроку. Готовність класу до уроку. Уміння вчителя зосередити увагу учнів на навчальну роботу, створити робочий настрій у класі.

3. Тема й мета уроку (навчальна, виховна, розвиваюча). Місце даного уроку в системі уроків з теми, зв’язок з попереднім вивченим матеріалом.

4. Організація уроку:

- тип уроку, 

- структура уроку, його етапи, їх послідовність і розподіл часу, відповідність побудови уроку його змісту й меті;

-  види навчальної діяльності;

-  поєднання фронтальної, групової та індивідуальної роботи на уроці;

-  раціональне використання часу.

5. Зміст уроку:

- науковий виклад матеріалу на уроці, його відповідність особливостям учнів;

- виховне значення уроку;

- доцільність викладеного матеріалу: для опитування, закріплення, пояснення, вправляння, самостійної роботи, практичних і лабораторних робіт, повторення, роз’яснення домашнього завдання;

- відповідність змісту уроку вимогам програми;

- зв’язок теорії з практикою; роз’яснення вчителем практичного значення знань, навчання учнів застосовувати свої знання на практиці, використання вивченого матеріалу, його доступність;

- зв’язок вивченого матеріалу з попереднім;

- міжпредметні зв’язки;

- використання життєвого досвіду учнів з метою розвитку в них пізнавальної активності та самостійності;

- обсяг знань учнів, їх вмінь і навичок.

6. Методика проведення уроку:

- обладнання уроку, використання наочності, дидактичного матеріалу на всіх етапах уроку;

- відповідність методів і прийомів навчальним, виховним та розвиваючим завданням уроку, їх оптимальне поєднання;

- відповідність методів змісту уроку, віку й рівню підготовки учнів, ефективність застосованих методів і прийомів;

- постановка учителем перед учнями мети уроку й проведення підсумків;

- робота з слабовстигаючими на уроці;

- правильність оцінювання учителем знань і діяльності учнів, їх ефективність і об’єктивність;

- дотримання на уроці єдиних вимог до учнів.

7. Організація пізнавальної діяльності учнів:

- роль, місце й характер самостійної роботи учнів на уроці;

- використання підручників і наочних посібників;

- послідовність питань і завдань, прийоми активізації учнів;

- характер пізнавальних завдань, формулювання проблемних питань.

8. Психологічні основи уроку:

- розвиток уваги;

- розвиток пам’яті, мислення;

- ритмічність уроку: чергування матеріалу різного ступеня важкості, різноманітність видів навчальної діяльності;

- присутність психологічних пауз;

- емоційна атмосфера уроку.

9. Індивідуальний і диференційований підхід до учнів на уроці.

10. Об’єм, характер домашнього завдання.

11. Робота й поведінка учнів на уроці:

- активність класу, якість відповідей учнів:

- зацікавленість дітей матеріалом уроку;

- дисциплінованість і організованість дітей;

- мовлення учнів.

12. Поведінка вчителя на уроці:

- витримка, зібраність, доброзичливість у спілкуванні з учнями;

- уміння розподіляти увагу на уроці, прислуховуватися до відповідей дітей;

- вимогливість до учнів, використання різноманітних прийомів впливу на школярів;

- емоційність;

- мовлення вчителя;

- зовнішній вигляд.

13. Висновки й побажання.

Орієнтовна схема аналізу комбінованого уроку

І. Початок уроку: організація створення ділової обстановки; визначення теми й завдань,             що будуть вивчати, які завдання повинні будуть розв’язати учні на уроці.

ІІ. Перевірка домашнього завдання: форма перевірки. Поставлені запитання. Уміння                 слухати відповідаючого. Глибина й правильність учнівських відповідей. Робота з класом.             Підтримування інтересу. Мотивація оцінок. Підсумок перевірки. Як зроблено.

ІІІ. Зв’язок нового матеріалу з вивченим раніше. Актуалізація.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Аналізуючи матеріал, треба з’ясувати:

-    чи дійсно матеріал розкритий;

-    чи вміє вчитель збуджувати мислення;

-    чи вміє мобілізувати дітей на самостійний пошук розв’язання завдань або проблем;

-    формування висновків або правил;

-    чи допоміг  розібратися дітям у суті;

-    чи зрозуміли діти новий матеріал, завдяки чому це досягнуто (чітке пояснення нових            термінів, використання наочних посібників, вдалих прийомів, доступність пояснення.                  Якщо учні не зрозуміли матеріал, то слід встановити причину (чому, у чому помилки,                  встановити, як ліквідувати помилки).

V. Перевірка засвоєного матеріалу (тобто відчувати процес засвоєння матеріалу): як                перевіряє вчитель засвоєння (переказ вивченого, контрольні запитання, якими методами й          прийомами це робить). 

VІ. Закріплення матеріалу: як організована ця робота, який зміст і характер завдання,            його трудність; питома вага самостійності учня при виконанні завдань, логіка,                                послідовність, цікавість по мірі наростаючої трудності.

VІІ. Домашнє завдання: чи зрозуміли учні, як і що робити (щоб було різноманітне й                     вивчення нового та повторення старого).

VІІІ. Оцінка структури уроку. Тип (етапи, структурність їх чергування й логічний                       взаємозв’язок між ними).

ІХ. Організація навчальної діяльності учнів на уроці: (доцільність вибору методів і                   прийомів, методики використання засобів навчання).

Х. Режим навчальної праці школярів на уроці (розподіл часу, чергування різних видів             діяльності, як за змістом, так і за формою сприймання, засоби попередження                                    втомлюваності учнів, концентрації уваги тобто).

Мікроклімат уроку (загальна атмосфера спілкування, спостережливості вчителя, уваги до             внутрішнього стану дитини, засоби заохочення тощо).

Реалізація навчального, виховного та розвиваючого потенціалу.

Орієнтовна схема аналізу уроку трудового навчання

1. Тема, мета, завдання уроку. Місце уроку в системі уроків.

2. Підготовка робочого місця ( наявність необхідного матеріалу, інструментів,                                повторення правил користування інструментами, взаємний контроль в підготовці                        робочого місця).

3. Повідомлення теми і завдань уроку дітям:

-  що робити й для чого (суспільно-корисна значимість виробу);

-  які знання й уміння необхідно застосовувати для виконання завдання.

4. Попереднє планування трудових дій і складання плану виготовлення зразка,                                 здійснення міжпредметних зв’язків і їх дотепність.

5. Виконання наміченого плану, обробка матеріалів за зразком.

6. Перевірка виробів у дії, виправлення недоліків, їх оцінка (демонстрування виробу,                        самооцінка, взаємоконтроль).

7. Охорона праці дітей і дотримання правил техніки безпеки з інструментами.

8. Організація спільної колективної творчої роботи і взаємодопомога.

9. Підведення підсумків ( Чи досягнута мета уроку? Результат праці дітей; які набули учні                знання, уміння й навички в процесі роботи на уроці?).

Орієнтовна схема аналізу уроку образотворчого мистецтва

1. Тема уроку, його дидактична й виховна мета.

- тип уроку (комбінований, практичний урок з елементами копіювання, урок-бесіда з використанням вправ; практичний урок з елементами творчості;    практичний урок з елементами розповіді; контрольний урок; підсумковий     урок), його структура і дозування;

- мета: навчальна, виховна, розвивальна.

2. Актуалізація знань учнів:

-  використання наочності;

-  аналіз натури;

-  реалізація навчальної та виховної мети;

-  естетичне й художнє виховання;

-  контакт з учнями.

3. Вивчення нового матеріалу:

- використання методів і прийомів;

- відповідність методів меті уроку, змісту матеріалу та розвитку учнів;

- активізація розумової діяльності учнів, створення проблемних ситуацій, розвиток самостійності учнів;

- зв’язок із сучасністю.

4. Самостійна робота учнів на уроці.

5. Підсумок уроку (якість виконаної роботи).

6. Висновки та пропозиції.

Орієнтовна схема аналізу уроку образотворчого мистецтва з практичною роботою (малювання з натури, тематичне малювання, декоративно-прикладне мистецтво)

1. Аналіз вступної бесіди.

2. Характеристика методів пояснення зображувальної техніки і її засвоєння учнями.

3. Міжпредметні зв’язки на уроці.

4. Використання ілюстративного матеріалу і технічних засобів навчання.

5. Оцінювання усних відповідей і практичних робіт учнів (малюнків, замальовок, виробів).

6. Підведення підсумків уроку.

7. Характеристика культури поведінки і педагогічної майстерності вчителя.

8. Відповідність змісту проведеного уроку навчальній програмі, конспекту.

9. Висновки, пропозиції, рекомендації.

Схема аналізу уроку образотворчого мистецтва (урок-бесіда)

1. Аналіз образотворчого матеріалу, який вчитель пропонує для роботи з дітьми.

2. Характеристика художньої цінності, доступності для учнів і виховне значення                              запропонованих творів мистецтва.

3. Аналіз форм і методів, використаних учителем для розвитку в дітей умінь розповідати про           твори мистецтва.

4. Характеристика процесу сприйняття мистецтва школярами.

5. Аналіз форм, методів, застосованих вчителем при навчанні дітей “графічній мові”, т.б.               уміння розповідати й передавати власні враження про твори за допомогою зображення               (швидкі накиди по пам’яті олівцем, пензлем).

6. Використання технічних засобів навчання.

7. Характеристика культури поведінки й педагогічної майстерності вчителя.

8. Оцінювання відповідей учнів.

9. Відповідність змісту проведеного уроку навчальній програмі, конспекту.

10. Висновки, рекомендації.

Орієнтована схема аналізу уроку музики

1. Підготовка до уроку:

- санітарний стан аудиторії;

- своєчасний прихід дітей;

- готовність навчальних посібників, технічних засобів навчання.

2. Структура уроку, її доцільність, ефективність використання різних видів музичної діяльності.

3. Реалізація мети уроку.

4. Науковість та методична правильність викладу матеріалу:

- використання методів  і прийомів, їх доцільність, науковість викладу;

- ідейна спрямованість, послідовність, доступність;

- зв’язок із життям;

- використання наочності, технічних засобів навчання.

5. Організуюча роль учителя: 

- зовнішній вигляд;

- поведінка, мова, тон;

- володіння голосом, музичним інструментом;

- вимогливість, об’єктивність, оцінювання;

- контакт з учнями;

- поведінка учнів на уроці.

6. Висновки й пропозиції.

Схема аналізу проведення позакласного заходу

1. Організація: готовність дітей до проведення заходу; оформлення приміщення,                             обладнання, наочність; використання технічних засобів навчання; структурна схема заходу,       чіткість, організованість, злагодженість у проведенні заходу; раціональне використання часу;        участь представників громадськості у заході. 

2. Зміст: актуальність теми, змістовна спрямованість, логічність, послідовність,                             цілеспрямованість, раціональність у доборі фактів, їх осмислення, глибина висновків, зв’язок       з життям класу, школи, міста; добір питань, що хвилюють школярів. 

3. Методика проведення: врахування вікових особливостей школярів; можливість відвертого       обміну думками; характер діалогу; стимулювання учнів до дискусії. 

4. Психологічна обстановка: поведінка учнів, їх активність, зацікавленість, ставлення до            заходу, поведінка вчителя; його тон; ставлення до учнів, педагогічний такт, повага до                  самостійності думок, пропозицій. 

5. Результати: вирішення конкретних завдань у процесі підготовки й проведення заходу.              Ставлення учнів до його змісту. 

6. Загальні висновки: найбільш істотні позитивні сторони і недоліки щодо змісту, методів               проведення, якості підготовки і виховних результатів. 

7. Загальна оцінка: чи досягнута мета, як ставилися діти до заняття, роль педагога в                       підготовці й проведенні заходу, ініціативність і творчість учителя. 

8. Рекомендації.